Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!

Щоб завантажити Главу 7.1 ПУЕ 7 в форматі PDF, досить перейти за посиланням: Глава 7.1 ПУЕ.

________________

* Вимоги цього розділу є взаємопов'язаними. Слід мати на увазі, що часткове виконання комплексу вимог до електроустановок будівель може привести до зниження рівня електробезпеки.

Область застосування. визначення

7.1.1. Справжня глава Правил поширюється на електроустановки: житлових будинків, перерахованих в СНіП 2.08.01-89 «Житлові будинки»; громадських будівель, перерахованих в СНіП 2.08.02-89 «Громадські будівлі та споруди» (за винятком будівель і приміщень, перелічених у гл. 7.2); адміністративних і побутових будівель, перерахованих в СНіП 2.09.04-87 «Адміністративні та побутові будівлі»; до електроустановок унікальних і інших спеціальних будівель, що не увійшли в вищевказаний список, можуть пред'являтися додаткові вимоги.

Далі по тексту, якщо немає уточнення, під словом «будівлі» розуміються всі типи будівель, на які поширюється дана глава.

Вимоги цієї глави не поширюються на спеціальні електроустановки в лікувально-профілактичних установах, організаціях і установах науки і наукового обслуговування, на системи диспетчеризації та зв'язку, а також на електроустановки, які за своїм характером повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств (майстерні, котельні, теплові пункти, насосні, фабрики-пральні, фабрики-хімчистки і т.п.).

7.1.2. Електроустановки будівель, крім вимог цієї глави, повинні задовольняти вимогам глав розд. 1-6 ПУЕ в тій мірі, в якій вони не змінені цим розділом.

7.1.3. Ввідний пристрій (ВУ) - сукупність конструкцій, апаратів і приладів, що встановлюються на вводі лінії живлення в будинок або в його відокремлену частину.

Ввідний пристрій, що включає в себе також апарати і прилади ліній, що відходять, називається водно-розподільних (ВРУ).

7.1.4. Головний розподільний щит (ГРЩ) - розподільний щит, через який забезпечується електроенергією всю будівлю або його відособлена частина. Роль ГРЩ може виконувати ВРП або щит низької напруги підстанції.

7.1.5. Розподільний пункт (РП) - пристрій, в якому встановлені апарати захисту та комутаційні апарати (або тільки апарати захисту) для окремих електроприймачів або їх груп (електродвигунів, групових щитків).

7.1.6. Груповий щиток - пристрій, в якому встановлені апарати захисту та комутаційні апарати (або тільки апарати захисту) для окремих груп світильників, штепсельних розеток і стаціонарних електроприймачів.

7.1.7. Квартирне щиток - груповий щиток, установлений у квартирі і призначений для приєднання мережі, яка живить світильники, штепсельні розетки та стаціонарні електроприймачі квартири.

7.1.8. Поверховий розподільний щиток - щиток, установлений на поверхах житлових будинків і призначений для живлення квартир або квартирних щитків.

7.1.9. Електрощитове приміщення - приміщення, доступне тільки для обслуговуючого кваліфікованого персоналу, в якому встановлюються ВП, ВРП, ГРЩ і інші розподільні пристрої.

7.1.10. Мережа живлення - мережа від розподільного пристрою підстанції або відгалуження від повітряних ліній електропередачі до ВП, ВРП, ГРЩ.

7.1.11. Розподільна мережа - мережа від ВП, ВРП, ГРЩ до розподільних пристроїв та щитків.

7.1.12. Групова мережа - мережа від щитків і розподільних пунктів до світильників, штепсельних розеток та інших електроприймачів.

Загальні вимоги. електропостачання

7.1.13. Живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з системою заземлення TN-S або TN-CS.

При реконструкції житлових і громадських будівель, які мають напругу мережі 220/127 В або 3 х 220 В, слід передбачати переведення мережі на напругу 380/220 В з системою заземлення TN-S або TN-CS.

7.1.14. Зовнішнє електропостачання будівель має задовольняти вимогам гл. 1.2.

7.1.15. У спальних корпусах різних установ, в шкільних та інших навчальних закладах і т.п. спорудження вбудованих і прибудованих підстанцій не допускається.

У житлових будинках у виняткових випадках допускається розміщення вбудованих і прибудованих підстанцій з використанням сухих трансформаторів за погодженням з органами державного нагляду, при цьому в повному обсязі повинні бути виконані санітарні вимоги щодо обмеження рівня шуму і вібрації відповідно до діючих стандартів.

Пристрій і розміщення вбудованих, прибудованих та окремо розташованих підстанцій повинно виконуватися відповідно до вимог глав розд. 4.

7.1.16. Живлення силових та освітлювальних електроприймачів рекомендується виконувати від одних і тих самих трансформаторів.

7.1.17. Розташування і компоновка трансформаторних підстанцій повинні передбачати можливість цілодобового безперешкодного доступу в них персоналу енергопостачальної організації.

7.1.18. Харчування освітлення безпеки і евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до вимог гл. 6.1 і 6.2, а також СНиП 23-05-95 «Природне і штучне освітлення».

7.1.19. При наявності в будинку ліфтів, призначених також для транспортування пожежних підрозділів, повинен бути забезпечений їх харчування відповідно до вимог гл. 7.8.

7.1.20. Електричні мережі будинків повинні бути розраховані на живлення освітлення рекламного, вітрин, фасадів, ілюмінаційного, зовнішнього, протипожежних пристроїв, систем диспетчеризації, локальних телевізійних мереж, світлових покажчиків пожежних гідрантів, знаків безпеки, дзвінкової та іншої сигналізації, вогнів світлового огородження тощо., В відповідно до завдання на проектування.

7.1.21. У разі живлення однофазних споживачів будівель від багатофазної розподільної мережі допускається для різних груп однофазних споживачів мати спільні N і РЕ провідники (п'ятипровідна мережу), прокладені безпосередньо від ВРУ, об'єднання N і РЕ провідників (чотирипровідна мережу з PEN провідником) не допускається.

У разі живлення однофазних споживачів від багатофазної мережі живлення відгалуженнями від повітряних ліній, коли PEN провідник повітряної лінії є загальним для груп однофазних споживачів, які живляться від різних фаз, рекомендується передбачати захисне відключення споживачів при перевищенні напруги вище допустимого, що виникає через несиметрії навантаження при обриві PEN провідника. Відключення повинно проводитися на вводі в будинок, наприклад впливом на незалежний розчіплювач ввідного автоматичного вимикача за допомогою реле максимальної напруги, при цьому повинні відключатися як фазний (L), так і нульовий робочий (N) провідники.

При виборі апаратів і приладів, що встановлюються на вводі, перевага за інших рівних умов повинна віддаватися апаратам і приладам, що зберігають працездатність при перевищенні напруги вище допустимого, що виникає через несиметрії навантаження при обриві PEN або N провідника, при цьому їх комутаційні та інші робочі характеристики можуть не виконуватися.

У всіх випадках в ланцюгах РЕ і PEN провідників забороняється мати комутуючі контактні і безконтактні елементи.

Допускаються з'єднання, які можуть розбиратися з допомогою інструмента, а також спеціально призначені для цієї мети з'єднувачі.

Вступні пристрої, розподільчі щити, розподільні пункти, групові щитки

7.1.22. На вводі в будинок повинно бути встановлено ВП або ВРП. У будівлі може встановлюватися одне або декілька ВП або ВРП.

При наявності в будинку декількох в господарських цілях споживачів у кожного з них рекомендується встановлювати самостійне ВП або ВРП.

Від ВРП допускається також живлення споживачів, розташованих в інших будівлях, за умови, що ці споживачі пов'язані функціонально.

При відгалуженнях від Bл з розрахунковим струмом до 25 А ВП або ВРП на вводах в будівлю можуть не встановлюватися, якщо відстань від відгалуження до групового щитка, що виконує в цьому випадку функції ВУ, не більше 3 м. Дана ділянка мережі повинен виконуватися гнучким мідним кабелем з перетином жив не менше 4 мм 2, що не поширюють горіння, прокладених в сталевій трубі, при цьому повинні бути виконані вимоги щодо забезпечення надійного контактного з'єднання з проводами відгалуження.

У разі повітряного вводу мають бути встановлені обмежувачі імпульсних перенапруг.

7.1.23. Перед вводами в будинки не допускається встановлювати додаткові кабельні ящики для розподілу сфери обслуговування зовнішніх живильних мереж та мереж усередині будинку. Такий поділ має бути виконано у ВРУ або ГРЩ.

7.1.24. ВП, ВРП, ГРЩ повинні мати апарати захисту на всіх вводах ліній живлення і на всіх лініях, що відходять.

7.1.25. На введенні живильних ліній в ВП, ВРП, ГРЩ повинні встановлюватися апарати управління. На лініях, що відходять апарати керування можуть бути встановлені або на кожній лінії, або бути спільними для декількох ліній.

Автоматичний вимикач слід розглядати як апарат захисту і управління.

7.1.26. Апарати управління, незалежно від їх наявності на початку лінії живлення, повинні бути встановлені на вводах ліній живлення в торгових приміщеннях, комунальних підприємствах, адміністративних приміщеннях тощо, а також в приміщеннях споживачів, які в адміністративно-господарському відношенні.

7.1.27. Поверховий щиток повинен установлюватися на відстані не більше 3 м по довжині електропроводки від живлячої стояка з урахуванням вимог гл. 3.1.

7.1.28. ВП, ВРП, ГРЩ, як правило, слід встановлювати в електрощитових приміщеннях, доступних тільки для обслуговуючого персоналу. У районах, схильних до затоплення, вони повинні встановлюватися вище рівня затоплення.

ВП, ВРП, ГРЩ можуть розміщуватися в приміщеннях, виділених в експлуатованих сухих підвалах, за умови, що ці приміщення доступні для обслуговуючого персоналу і відокремлені від інших приміщень перегородками з межею вогнестійкості не менше 0, 75 год.

При розміщенні ВП, ВРП, ГРЩ, розподільних пунктів і групових щитків поза електрощитових приміщень вони повинні встановлюватися в зручних і доступних для обслуговування місцях, у шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче IP31.

Відстань від трубопроводів (водопровід, опалення, каналізація, внутрішні водостоки), газопроводів і газових лічильників до місця установки повинно бути не менше 1 м.

7.1.29. Електрощитові приміщення, а також ВП, ВРП, ГРЩ не допускається розташовувати під санвузлами, ванними кімнатами, душовими, кухнями (окрім кухонь квартир), мийками, мийними та парильними приміщеннями лазень та іншими приміщеннями, пов'язаними з мокрими технологічними процесами, за винятком випадків, коли прийняті спеціальні заходи по надійної гідроізоляції, що запобігають потраплянню вологи в приміщення, де встановлені розподільні пристрої.

Трубопроводи (водопровід, опалення) прокладати через електрощитові приміщення не рекомендується.

Трубопроводи (водопровід, опалення), вентиляційні та інші короби, що прокладаються через електрощитові приміщення, не повинні мати відгалужень у межах приміщення (за винятком відгалуження до опалювального приладу самого щитового приміщення), а також люків, засувок, фланців, вентилів і т.п.

Прокладка через ці приміщення газо- і трубопроводів з горючими рідинами, каналізації та внутрішніх водостоків не допускається.

Двері електрощитових приміщень повинні відкриватися назовні.

7.1.30. Приміщення, в яких встановлені ВРУ, ГРЩ, повинні мати природну вентиляцію, електричне освітлення. Температура приміщення не повинна бути нижче +5 ° С.

7.1.31. Електричні кола в межах ВП, ВРП, ГРЩ, розподільних пунктів, групових щитків слід виконувати проводами з мідними жилами.

Електропроводки і кабельні лінії

7.1.32. Внутрішні електропроводки повинні виконуватися з урахуванням наступного:

  1. Електроустановки різних організацій, відокремлених в адміністративно-господарському відношенні, розташовані в одній будівлі, можуть бути приєднані відгалуженнями до загальної лінії живлення або живитися окремими лініями від ВРП або ГРЩ.
  2. До однієї лінії дозволяється приєднувати кілька стояків. На відгалуженнях до кожного стояка, який живить квартири житлових будинків, що мають більше 5 поверхів, слід установлювати апарат керування, поєднаний з апаратом захисту.
  3. У житлових будинках світильники сходових кліток, вестибюлів, холів, поверхових коридорів та інших внутрішньобудинкових приміщень поза квартир повинні харчуватися по самостійних лініях від ВРУ або окремих групових щитків, які живляться від ВРУ. Приєднання цих світильників до поверхових і квартирних щитків не допускається.
  4. Для сходових клітин і коридорів, що мають природне освітлення, рекомендується передбачати автоматичне управління електричним освітленням в залежності від освітленості, створюваної природним світлом.
  5. Харчування електроустановок нежитлового фонду рекомендується виконувати окремими лініями.

7.1.33. Живильні мережі від підстанцій до ВП, ВРП, ГРЩ повинні бути захищені від струмів КЗ.

7.1.34. У будівлях слід застосовувати кабелі та проводи з мідними жилами *.

__________________

* До 2001 р наявного заділу будівництва допускається використання проводів і кабелів з алюмінієвими жилами.

Живильні і розподільні мережі, як правило, повинні виконуватися кабелями і проводами з алюмінієвими жилами, якщо їх розрахунковий переріз дорівнює 16 мм 2 і більше.

Харчування окремих електроприймачів, які належать до інженерного обладнання будівель (насоси, вентилятори, калорифери, установки кондиціювання повітря та ін), може виконуватися проводами або кабелем з алюмінієвими жилами перерізом не менше 2, 5 м.

У музеях, картинних галереях, виставкових приміщеннях дозволяється використання освітлювальних шинопроводів зі ступенем захисту IP20, у яких відгалужувальні пристрої до світильників мають роз'ємні контактні з'єднання, що знаходяться всередині короба шинопровода в момент комутації, і шинопроводів зі ступенем захисту IP44, у яких відгалуження до світильників виконуються з допомогою штепсельних роз'ємів, що забезпечують розрив ланцюга відгалуження до моменту виймання вилки з розетки.

У зазначених приміщеннях освітлювальні шинопроводи повинні харчуватися від розподільних пунктів самостійними лініями.

У житлових будинках перетину мідних провідників повинні відповідати розрахунковим значенням, але бути не менше зазначених у таблиці 7.1.1.

Таблиця 7.1.1 Найменші допустимі перерізи кабелів і проводів електричних мереж у житлових будинках

Найменування ліній Найменша перетин кабелів і проводів з мідними жилами, мм 2
Лінії групових мереж 1, 5
Лінії від поверхових до квартирних щитків і до розрахункового лічильника 2, 5
Лінії розподільної мережі (стояки) для живлення квартир 4

7.1.35. У житлових будинках прокладання вертикальних ділянок розподільної мережі всередині квартир не допускається.

Забороняється прокладка від поверхового щитка в загальній трубі, загальному коробі або каналі проводів і кабелів, що живлять лінії різних квартир.

Допускається не поширює горіння прокладка в загальній трубі, загальному коробі або каналі будівельних конструкцій, виконаних з негорючих матеріалів, проводів і кабелів ліній живлення квартир разом з проводами і кабелями групових ліній робочого освітлення сходових кліток, поверхових коридорів та інших внутрішньобудинкових приміщень.

7.1.36. У всіх будівлях лінії групової мережі, що прокладаються від групових, поверхових і квартирних щитків до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних електроприймачів, повинні виконуватися трипровідними (фазний - L, нульовий робочий - N і нульовий захисний - РЕ провідники).

Не допускається об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній.

Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не допускається підключати на щитках під спільний контактний затискач.

Перетину провідників повинні відповідати вимогам п. 7.1.45.

7.1.37. Електропроводку в приміщеннях слід виконувати замінної: приховано - в каналах будівельних конструкцій, замонолічених трубах; відкрито - в електротехнічних плінтусах, коробах тощо

У технічних поверхах, подпольях, неопалюваних підвалах, горищах, вентиляційних камерах, сирих і особливо сирих приміщеннях електропроводку рекомендується виконувати відкрито.

У будівлях з будівельними конструкціями, виконаними з негорючих матеріалів, допускається незмінна замонолічених прокладати групові мережі в борознах стін, перегородок, перекриттів, під штукатуркою, в шарі підготовки підлоги або в порожнинах будівельних конструкцій, виконувана кабелем або ізольованими проводами в захисній оболонці. Застосування незмінюваній замонолічених прокладки проводів в панелях стін, перегородок і перекриттів, виконаної при їх виготовленні на заводах будіндустрії або виконуваній в монтажних стиках панелей під час монтажу будинків, не допускається.

7.1.38. Электрические сети, прокладываемые за непроходными подвесными потолками и в перегородках, рассматриваются как скрытые электропроводки и их следует выполнять: за потолками и в пустотах перегородок из горючих материалов в металлических трубах, обладающих локализационной способностью, и в закрытых коробах; за потолками и в перегородках из негорючих материалов* - в выполненных из негорючих материалов трубах и коробах, а также кабелями, не распространяющими горение. При этом должна быть обеспечена возможность замены проводов и кабелей.

_______________

* Под подвесными потолками из негорючих материалов понимают такие потолки, которые выполнены из негорючих материалов, при этом другие строительные конструкции, расположенные над подвесными потолками, включая междуэтажные перекрытия, также выполнены из негорючих материалов.

7.1.39. В помещениях для приготовления и приема пищи, за исключением кухонь квартир, допускается открытая прокладка кабелей. Открытая прокладка проводов в этих помещениях не допускается.

В кухнях квартир могут применяться те же виды электропроводок, что и в жилых комнатах и коридорах.

7.1.40. В саунах, ванных комнатах, санузлах, душевых, как правило, должна применяться скрытая электропроводка. Допускается открытая прокладка кабелей.

В саунах, ванных комнатах, санузлах, душевых не допускается прокладка проводов с металлическими оболочками, в металлических трубах и металлических рукавах.

В саунах для зон 3 и 4 по ГОСТ Р 50571.12-96 «Электроустановки зданий. Часть 7. Требования к специальным электроустановкам. Раздел 703. Помещения, содержащие нагреватели для саун» должна использоваться электропроводка с допустимой температурой изоляции 170 °С.

7.1.41. Электропроводка на чердаках должна выполняться в соответствии с требованиями разд. 2.

7.1.42. Через подвалы и технические подполья секций здания допускается прокладка силовых кабелей напряжением до 1 кВ, питающих электроприемники других секций здания. Указанные кабели не рассматриваются как транзитные, прокладка транзитных кабелей через подвалы и технические подполья зданий запрещается.

7.1.43. Открытая прокладка транзитных кабелей и проводов через кладовые и складские помещения не допускается.

7.1.44. Линии, питающие холодильные установки предприятий торговли и общественного питания, должны быть проложены от ВРУ или ГРЩ этих предприятий.

7.1.45. Выбор сечения проводников следует проводить согласно требованиям соответствующих глав ПУЭ.

Однофазные двух- и трехпроводные линии, а также трехфазные четырех- и пятипроводные линии при питании однофазных нагрузок должны иметь сечение нулевых рабочих (N) проводников, равное сечению фазных проводников.

Трехфазные четырех- и пятипроводные линии при питании трехфазных симметричных нагрузок должны иметь сечение нулевых рабочих (N) проводников, равное сечению фазных проводников, если фазные проводники имеют сечение до 16 мм 2 по меди и 25 мм 2 по алюминию, а при больших сечениях - не менее 50% сечения фазных проводников.

Сечение PEN проводников должно быть не менее сечения N проводников и не менее 10 мм 2 по меди и 16 мм 2 по алюминию независимо от сечения фазных проводников.

Сечение РЕ проводников должно равняться сечению фазных при сечении последних до 16 мм 2, 16 мм 2 при сечении фазных проводников от 16 до 35 мм 2 и 50% сечения фазных проводников при больших сечениях.

Сечение РЕ проводников, не входящих в состав кабеля, должно быть не менее 2, 5 мм 2 - при наличии механической защиты и 4 мм - при ее отсутствии.

Внутреннее электрооборудование

7.1.46. В помещениях для приготовления пищи, кроме кухонь квартир, светильники с лампами накаливания, устанавливаемые над рабочими местами (плитами, столами и т.п.), должны иметь снизу защитное стекло. Светильники с люминесцентными лампами должны иметь решетки или сетки либо ламподержатели, исключающие выпадание ламп.

7.1.47. В ванных комнатах, душевых и санузлах должно использоваться только то электрооборудование, которое специально предназначено для установки в соответствующих зонах указанных помещений по ГОСТ Р 50571.11-96 «Электроустановки зданий. Часть 7. Требования к специальным электроустановкам. Раздел 701. Ванные и душевые помещения», при этом должны выполняться следующие требования:

- электрооборудование должно иметь степень защиты по воде не ниже чем:

в зоне 0 - IPХ7;

в зоне 1 - IPX5;

в зоне 2 - IPX4 (IPX5 - в ваннах общего пользования);

в зоне 3 - IPX1 (IPX5 - в ваннах общего пользования);

- в зоне 0 могут использоваться электроприборы напряжением до 12 В, предназначенные для применения в ванне, причем источник питания должен размещаться за пределами этой зоны;

- в зоне 1 могут устанавливаться только водонагреватели;

- в зоне 2 могут устанавливаться водонагреватели и светильники класса защиты 2;

- в зонах 0, 1 и 2 не допускается установка соединительных коробок, распредустройств и устройств управления.

7.1.48. Установка штепсельных розеток в ванных комнатах, душевых, мыльных помещениях бань, помещениях, содержащих нагреватели для саун (далее по тексту «саунах»), а также в стиральных помещениях прачечных не допускается, за исключением ванных комнат квартир и номеров гостиниц.

В ванных комнатах квартир и номеров гостиниц допускается установка штепсельных розеток в зоне 3 по ГОСТ Р 50571.11-96, присоединяемых к сети через разделительные трансформаторы или защищенных устройством защитного отключения, реагирующим на дифференциальный ток, не превышающий 30 мА.

Любые выключатели и штепсельные розетки должны находиться на расстоянии не менее 0, 6 м от дверного проема душевой кабины.

7.1.49. В зданиях при трехпроводной сети (см. п. 7.1.36) должны устанавливаться штепсельные розетки на ток не менее 10 А с защитным контактом.

Штепсельные розетки, устанавливаемые в квартирах, жилых комнатах общежитий, а также в помещениях для пребывания детей в детских учреждениях (садах, яслях, школах и т.п.), должны иметь защитное устройство, автоматически закрывающее гнезда штепсельной розетки при вынутой вилке.

7.1.50. Минимальное расстояние от выключателей, штепсельных розеток и элементов электроустановок до газопроводов должно быть не менее 0, 5 м.

7.1.51. Выключатели рекомендуется устанавливать на стене со стороны дверной ручки на высоте до 1 м, допускается устанавливать их под потолком с управлением при помощи шнура.

В помещениях для пребывания детей в детских учреждениях (садах, яслях, школах и т.п.) выключатели следует устанавливать на высоте 1, 8 м от пола.

7.1.52. В саунах, ванных комнатах, санузлах, мыльных помещениях бань, парилках, стиральных помещениях прачечных и т.п. установка распределительных устройств и устройств управления не допускается.

В помещениях умывальников и зонах 1 и 2 (ГОСТ Р 50571.11-96) ванных и душевых помещений допускается установка выключателей, приводимых в действие шнуром.

7.1.53. Отключающие аппараты сети освещения чердаков, имеющих элементы строительных конструкций (кровлю, фермы, стропила, балки и т.п.) из горючих материалов, должны быть установлены вне чердака.

7.1.54. Выключатели светильников рабочего, безопасности и эвакуационного освещения помещений, предназначенных для пребывания большого количества людей (например, торговых помещений магазинов, столовых, вестибюлей гостиниц и т.п.), должны быть доступны только для обслуживающего персонала.

7.1.55. Над каждым входом в здание должен быть установлен светильник.

7.1.56. Домовые номерные знаки и указатели пожарных гидрантов, установленные на наружных стенах зданий, должны быть освещены. Питание электрических источников света номерных знаков и указателей гидрантов должно осуществляться от сети внутреннего освещения здания, а указателей пожарных гидрантов, установленных на опорах наружного освещения, - от сети наружного освещения.

7.1.57. Противопожарные устройства и охранная сигнализация, независимо от категории по надежности электроснабжения здания, должны питаться от двух вводов, а при их отсутствии - двумя линиями от одного ввода. Переключение с одной линии на другую должно осуществляться автоматически.

7.1.58. Устанавливаемые на чердаке электродвигатели, распределительные пункты, отдельно устанавливаемые коммутационные аппараты и аппараты защиты должны иметь степень защиты не ниже IP44.

Учет электроэнергии

7.1.59. В жилых зданиях следует устанавливать один одно- или трехфазный расчетный счетчик (при трехфазном вводе) на каждую квартиру.

7.1.60. Расчетные счетчики в общественных зданиях, в которых размещено несколько потребителей электроэнергии, должны предусматриваться для каждого потребителя, обособленного в административно-хозяйственном отношении (ателье, магазины, мастерские, склады, жилищно-эксплуатационные конторы и т.п.).

7.1.61. В общественных зданиях расчетные счетчики электроэнергии должны устанавливаться на ВРУ (ГРЩ) в точках балансового разграничения с энергоснабжающей организацией. При наличии встроенных или пристроенных трансформаторных подстанций, мощность которых полностью используется потребителями данного здания, расчетные счетчики должны устанавливаться на выводах низшего напряжения силовых трансформаторов на совмещенных щитах низкого напряжения, являющихся одновременно ВРУ здания.

ВРУ и приборы учета разных абонентов, размещенных в одном здании, допускается устанавливать в одном общем помещении. По согласованию с энергоснабжающей организацией расчетные счетчики могут устанавливаться у одного из потребителей, от ВРУ которого питаются прочие потребители, размещенные в данном здании. При этом на вводах питающих линий в помещениях этих прочих потребителей следует устанавливать контрольные счетчики для расчета с основным абонентом.

7.1.62. Расчетные счетчики для общедомовой нагрузки жилых зданий (освещение лестничных клеток, контор домоуправлений, дворовое освещение и т.п.) рекомендуется устанавливать в шкафах ВРУ или на панелях ГРЩ.

7.1.63. Расчетные квартирные счетчики рекомендуется размещать совместно с аппаратами защиты (автоматическими выключателями, предохранителями).

При установці квартирних щитків у передпокоях квартир лічильники, як правило, повинні встановлюватися на цих щитках, допускається установка лічильників на поверхових щитках.

7.1.64. Для безпечної заміни лічильника, безпосередньо включається в мережу, перед кожним лічильником повинен передбачатися комутаційний апарат для зняття напруги з усіх фаз, приєднаних до лічильника.

Вимикаючі апарати для зняття напруги з розрахункових лічильників, розташованих в квартирах, повинні розміщуватися за межами квартири.

7.1.65. Після лічильника, включеного безпосередньо в мережу, повинен бути встановлений апарат захисту. Якщо після лічильника відходить декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, то встановлення загального апарата захисту не потрібне.

7.1.66. Рекомендується оснащення житлових будинків системами дистанційного знімання показань лічильників.

Захисні заходи безпеки

7.1.67. Заземлення і захисні заходи безпеки електроустановок будинків повинні виконуватися відповідно до вимог гл. 1.7 і додатковими вимогами, наведеними в даному розділі.

7.1.68. У всіх приміщеннях необхідне приєднувати відкриті провідні частини світильників загального освітлення і стаціонарних електроприймачів (електричних плит, кип'ятильників, побутових кондиціонерів, електрорушників тощо) до нульового захисного провідника.

7.1.69. У приміщеннях будинків металеві корпуси однофазних переносних електроприладів і настільних засобів оргтехніки класу I по ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки »повинні приєднуватися до захисних провідників трипровідної груповий лінії (див. П. 7.1.36).

До захисних провідників повинні приєднуватися металеві каркаси перегородок, дверей і рам, що використовуються для прокладки кабелів.

7.1.70. У приміщеннях без підвищеної небезпеки допускається застосування підвісних світильників, не оснащених зажимами для підключення захисних провідників, за умови, що гак для їх підвішування ізольований. Вимоги даного пункту не відміняють вимог п. 7.1.36 і не є підставою для виконання електропроводок двопровідними.

7.1.71. Для захисту групових ліній, які живлять штепсельні розетки для переносних електричних приладів, рекомендується передбачати пристрої захисного відключення (УЗО).

7.1.72. Якщо пристрій захисту від надструмів (автоматичний вимикач, запобіжник) не забезпечує час автоматичного відключення 0, 4 с за номінальної напруги 220 В через низькі значень струмів короткого замикання і установка (квартира) не охоплений системою зрівнювання потенціалів, установка УЗО є обов'язковою.

7.1.73. При установці УЗО послідовно повинні виконуватися вимоги селективності. При дво- і багатоступінчастої схемах ПЗВ, розташоване ближче до джерела живлення, повинно мати уставку і час спрацьовування не менше ніж в 3 рази більші, ніж у УЗО, розташованого ближче до споживача.

7.1.74. У зоні дії ПЗВ нульовий робочий провідник не повинен мати з'єднань із заземленими елементами і нульовим захисним провідником.

7.1.75. У всіх випадках застосування ПЗВ повинен забезпечувати надійну комутацію кіл навантаження з урахуванням можливих перевантажень.

7.1.76. Рекомендується використовувати ПЗВ, що представляє собою єдиний апарат з автоматичним вимикачем, що забезпечує захист від надструмів.

Не допускається використовувати ПЗВ у групових лініях, які не мають захисту від надструмів, без додаткового апарата, що забезпечує цей захист.

У разі використання ПЗВ, що не мають захисту від надструмів, необхідна їх розрахункова перевірка в режимах сверхтока з урахуванням захисних характеристик вищого апарату, що забезпечує захист від надструмів.

7.1.77. У житлових будинках не допускається застосовувати ПЗВ, які автоматично відключають споживача від мережі при зникненні або неприпустимому падінні напруги мережі. При цьому ПЗВ повинен зберігати працездатність на час не менше 5 с у разі зниження напруги до 50% номінального.

7.1.78. У будівлях можуть застосовуватися УЗО типу «А», що реагують як на змінні, так і на пульсуючі струми пошкоджень, або «АС», що реагують тільки на змінні струми витоку.

Джерелом пульсуючого струму є, наприклад, пральні машини з регуляторами швидкості, регульовані джерела світла, телевізори, відеомагнітофони, персональні комп'ютери тощо.

7.1.79. У групових мережах, що живлять штепсельні розетки, слід застосовувати ПЗВ з номінальним струмом спрацьовування не більше 30 мА.

Допускається приєднання до одного ПЗВ декількох групових ліній через окремі автоматичні вимикачі (запобіжники).

Установка ПЗВ в лініях, що живлять стаціонарне обладнання і світильники, а також в загальних освітлювальних мережах, як правило, не потрібно.

7.1.80. У житлових будинках ПЗВ рекомендується установлювати на квартирних щитках, допускається їх установлення на поверхових щитках.

7.1.81. Установка ПЗВ забороняється для електроприймачів, відключення яких може призвести до ситуацій, небезпечних для споживачів (відключення пожежної сигналізації і т.п.).

7.1.82. Обов'язковою є установка УЗО з номінальним струмом спрацьовування не більше 30 мА для групових ліній, що живлять розеткові мережі, що знаходяться поза приміщеннями і в приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, наприклад в зоні 3 ванних і душових приміщень квартир і номерів готелів.

7.1.83. Сумарний струм витоку мережі з урахуванням приєднаних стаціонарних і переносних електроприймачів у нормальному режимі роботи не повинен перевищувати 1/3 номінального струму ПЗВ. При відсутності даних струм витоку електроприймачів слід приймати з розрахунку 0, 4 мА на 1 А струму навантаження, а струм витоку мережі - з розрахунку 10 мкА на 1 м довжини фазного провідника.

7.1.84. Для підвищення рівня захисту від загоряння при замиканнях на заземлені частини, коли величина струму недостатня для спрацьовування захисту максимального струму, на вводі в квартиру, індивідуальний будинок тощо рекомендується установлення ПЗВ зі струмом спрацьовування до 300 мА.

7.1.85. Для житлових будинків у разі додержання вимог п. 7.1.83 функції ПЗВ за пп. 7.1.79 і 7.1.84 можуть виконуватися одним апаратом із струмом спрацьовування не більше 30 мА.

7.1.86. Якщо УЗО призначене для захисту від ураження електричним струмом і загоряння або тільки для захисту від загоряння, то воно повинно відключати як фазний, так і нульовий робочі провідники, захист від надструмів в нульовому робочому провіднику не вимагається.

7.1.87. На вводі в будинок повинна бути виконана система зрівнювання потенціалів шляхом об'єднання наступних провідних частин:

- основний (магістральний) захисний провідник;

- основний (магістральний) заземлювальний провідник або основний заземлювальний затискач;

- сталеві труби комунікацій будинків і між будинками;

- металеві частини будівельних конструкцій, блискавкозахисту, системи центрального опалення, вентиляції та кондиціонування. Такі провідні частини повинні бути з'єднані між собою на вводі в будинок.

Рекомендується по ходу передачі електроенергії повторно виконувати додаткові системи зрівнювання потенціалів.

7.1.88. До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути підключені всі доступні дотику відкриті провідні частини стаціонарних електроустановок, сторонні провідні частини і нульові захисні провідники всього електрообладнання (у тому числі штепсельних розеток).

Для ванних і душових приміщень додаткова система зрівнювання потенціалів є обов'язковою і повинна передбачати, в тому числі, підключення сторонніх провідних частин, які виходять за межі приміщень. Якщо відсутнє електрообладнання з підключеними до системи зрівнювання потенціалів нульовими захисними провідниками, то систему зрівнювання потенціалів слід підключити до РЕ шини (затискача) на вводі. Нагрівальні елементи, замонолічених в підлогу, повинні бути покриті заземленою металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою, приєднаними до системи зрівнювання потенціалів. В якості додаткового захисту для нагрівальних елементів рекомендується використовувати ПЗВ на струм до 30 мА.

Не допускається використовувати для саун, ванних і душових приміщень системи місцевого зрівнювання потенціалів.

Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!

Категорія:

База знань